Одним із найважливіших на мою думку прав, що надає нам Конституція є право на оскарження рішень діяльності та бездіяльності органів державної влади.

Думаю, що багато хто зі мною погодиться, якщо я скажу, що найчастіше в сфері господарської діяльності це право застосовуються саме щодо органів держаної податкової служби, особливо це стосується рішень ОДПС, що виносяться у формі податкових повідомлень-рішень.

До набрання чинності КАСом судове оскарження податкових рішень ОДПС відбувалося за правилами встановленими ГПК України, оскільки саме до підсудності господарський судів України, відповідно до ст.12 ГПК України, відносився розгляд подібних справ.

З 1 вересня цього року, з набранням чинності КАСом, виходячи з того, що відповідно до КАС, оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (за деяким винятком), розгляд справ про оскарження рішень, в тому числі і податкових повідомлень-рішень) ОДПС відбувається за правилами, встановленими КАС України.

Як вже всі помітили вже звичний нам господарський процес та нововведений адміністративний процес мають дуже суттєві відмінності, а тому я б хотіла зупинитися на деяких особливостях адміністративного процесу, розглядаючи їх через призму судового оскарження рішень податкових органів.

Почнемо з самого початку адміністративного процесу – з подання позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.18 КАС України, такі справ за предметом підсудні окружним адміністративним судам. Не секрет, що такі взагалі відсутні. Отже, тут необхідно керуватися п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» КАС, що встановлює, що до початку діяльності окружних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій інстанції відповідні місцеві господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у разі оскарження рішення органів податкової служби позов необхідно подавати саме до відповідного місцевого господарського суду, однак за правилами встановленими КАС України.

Необхідно звернути увагу на те, що вимоги до оформлення позовної заяви за КАС дещо відрізняються від вимог до оформлення позовної заяви за ГПК. Отже вважаю за потрібне застерегти платників податків, що оскаржують рішення ОДПС, від можливих помилок.

Так, по-перше, ст. 106 КАС встановлює, що в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти позивача, якщо такі є, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти відповідача, якщо такі відомі.

Напевно доволі часто виходить так, що номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти органу держаної податкової служби позивачу не відомі, а свої номери телефонів та адреси електронної пошти позивач не бажає повідомляти суду.

Вважаю, що незазначення з вищенаведених або інших причин таких даних, є процесуальною помилкою, і може послугувати підставою для залишення позовної заяви без руху. Правильним на мою думку в данному випадку буде зазначення у «шапці» позовної заяви, наприклад, щодо позивача «номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти не має» , щодо відповідача «номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти не відомі». Таким чином, формально форму позовної заяви буде додержано.

По-друге, за ГПК України позивач, подаючи позовну заяву повинен до неї додати докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. За КАС такий обов’язок на позивача не покладається. Однак, відповідно до ч.2 ст.106 КАС, до позовної заяви позивач повинен додати копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів. Отже, при поданні позовів до органів держаної податкової служби по це необхідно пам’ятати, а не йти за роками опрацьованою схемою.

По-третє, необхідно пам’ятати, що тепер, відповідно до ч.4 ст.106 КАС, існує пряма вимога щодо зазначення у позовній заяві дати її підписання позивачем або його представником.

По-четверте, на відміну від господарського процесу при поданні адміністративного позову, не зважаючи на те, що позов подається до господарського суду, збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (118 грн) не сплачується.

По-пяте, КАС також встановлює деякі особливості до форми позовної хаяви, якщо таку позовну заяву підписує представник позивача. Так, відповідно до ч.5 ст.106 КАС «якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника».

Таким чином, якщо позовну заяву буде підписано не керівником підприємства, а юристом, на мою думку правильним буде зазначати в позовній заяві всі необхідні дані (поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти) такого юриста.